Tobacco Tactics

    Справа «Філіп Морріс Україна»

    Поділитись
    Поділитись
    Справа «Філіп Морріс Україна»: порушення податкового законодавства

    Справа ПрАТ «Філіп Морріс Україна» — податковий спір між міжнародною тютюновою корпорацією «Філіп Морріс Інтернешнл» і Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) щодо скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 635,3 млн грн.

    У березні 2015 року ПрАТ «Філіп Морріс Україна» отримало від Харківської митниці дозвіл на діяльність у режимі переробки на митній території України (виробництво сигарет та супровідної продукції з умовою їх реекспорту) на період з 1 квітня 2015 року до 31 березня 2016 року. Використання режиму переробки дозволило компанії отримати право на звільнення від податків на імпорт в Україну. Для держави режим переробки вигідний тим, що компанія проведе певну ланку технологічних операцій в ланцюзі виробництва, заплатить заробітну плату працівникам та податки на заробітну плату до державного бюджету. З точки зору цієї вигоди, матеріали (сировина), що будуть ввезені й обов’язково в повній мірі вивезені з країни, звільняються від оподаткування.

    У результаті позапланової перевірки дотримання тютюновою компанією митного законодавства Головним управлінням ДФС в Харківській області було виявлено порушення митного режиму «переробка на митній території України». Фактично фахівці ДФС виявили факти того, що продукція, яка без оподаткування ввозилася на митну територію України з умовою переробки та вивезення, лишалася тут та продавалася. Таким чином компанія ухилялася від сплати податків, отримувала незаконну перевагу у веденні діяльності над конкурентами, а Держбюджет недоотримав податки. У червні 2016 року ГУ ДФС в Харківській області ухвалило податкові повідомлення-рішення, згідно з якими компанія повинна була заплатити 635,3 млн грн (ввізне мито, додатковий імпортний збір, ПДВ на імпорт, штрафні санкції)[1]. Як повідомляє «Українська правда»[2], «Філіп Морріс Україна» не погодилася з цим рішенням та подала позов про скасування податкових повідомлень-рішень до суду.

    ПрАТ «Філіп Морріс Україна» звернулася до суду з метою скасування податкових нарахувань та штрафів ДФС. Проте в травні 2017 року суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, мотивуючи рішення тим[3], що і до впровадження режиму переробки компанія виробляла сигарети для реалізації, зокрема й на експорт. На думку суду, використання режиму переробки не було направлено на отримання додаткових клієнтів та замовлень, а мало на меті мінімізацію податкових зобов’язань. Це підтверджується й тим, що зміна митного режиму компанією збіглася з введенням додаткового податкового збору на імпорт. Отже, суд першої інстанції не отримав від ПрАТ «Філіп Морріс Україна» достатньо доказів щодо неправомірності накладених санкцій, чим визнав позицію ДФС щодо порушення митного законодавства тютюновою компанією.

    Вирішення податкового спору поза адміністративним судочинством: Мирова угода з Кабміном

    У січні 2018 року компанії «Філіп Морріс», не чекаючи результатів оскарження цього рішення в національних судах вищої інстанції, подали повідомлення про існування інвестиційного спору, що підлягає розгляду в міжнародному інвестиційному арбітражі, посилаючись при цьому на зобов’язання України в рамках міжнародних угод про захист інвестицій. 5 грудня 2018 року Кабінет Міністрів України в особі прем’єр-міністра Володимира Гройсмана ухвалив розпорядження[4] про підписання Мирової угоди між компаніями «Філіп Морріс» і Україною, в результаті чого податкові повідомлення-рішення про виплату компанією 635,3 млн грн підлягали скасуванню, а судове провадження — закриттю. Мирову угоду підписав в.о. глави ДФС Олександр Власов. Як повідомляє «ZIK», у підготовці угоди брав участь заступник міністра юстиції Іван Ліщина. Також Ліщина підписав лист від Міністерства юстиції до Кабміну, Мінфіну та ДФС з вимогою негайного підписання Мирової угоди[5]. З боку Міністерства фінансів документ був завізований на той момент в.о. міністра Оксаною Маркаровою, яка в новому уряді обіймає посаду міністра фінансів[6]. За однією з версій, компанія «Філіп Морріс Україна» шантажувала Уряд тим, що в разі відмови від підписання Мирової угоди піде з українського ринку, позбавивши державу податкових надходжень, а співробітників компанії — робочих місць[7].

    Показово, що міжнародні[8] угоди[9], на які посилається «Філіп Морріс», поширюються лише на обмежений перелік податкових спорів, справа «Філіп Морріс Україна» не належить до жодного з них. Це означає, що описуваний податковий спір не підлягає юрисдикції міжнародного інвестиційного арбітражу з можливістю укладення такої Мирової угоди.

    Однак 12 квітня 2019 року суд апеляційної інстанції закрив провадження[10] (колегія суддів — Григорова А.М, Подобайло З.Г., Тацій Л.В.) у справі не на підставі примирення сторін, а в зв’язку з «виправленням порушень, які були предметом спору» (скасуванням ДФС спірних податкових повідомлень-рішень), що дозволило не оцінювати законність Мирової угоди. У рішенні суду зазначено, що ДФС скасувала податкові повідомлення-рішення на основі п. 55.1 ст. 55 Податкового кодексу України, який передбачає таке скасування органом вищого рівня у разі невідповідності актам законодавства. Водночас, як зазначається в аналітичному матеріалі на ресурсі KMP.ua[11], ДФС не є органом вищого рівня по відношенню до самої себе, а відповідність податкових повідомлень-рішень законодавству раніше було підтверджено в суді першої інстанції.

    Тексту Мирової угоди немає у відкритому доступі. Експерти ГО «Антикорупційний штаб» двічі направляли в ДФС запит про надання копії угоди відповідно до закону «Про доступ до публічної інформації», але обидва рази отримали відмову[12], мотивовану тим, що ця інформація є конфіденційною[13]. Після скарги в Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, ДФС надала копію[14] Мирової угоди, де приховано практично всі основні положення.

    Групи впливу тютюнової індустрії — це організації, аналітичні центри, об’єднання, спілки, асоціації, які приховано або відкрито просувають інтереси тютюнової промисловості та отримують фінансову або іншу користь від тютюнових компаній. Організації, які приховано відстоюють інтереси тютюнової індустрії, засновуються або фінансуються як тютюновою індустрією, так і іншими організаціями, аналітичними центрами, PR-компаніями або групами лобістів. Групи впливу тютюнової індустрії найчастіше використовують ті ж аргументи, що й тютюнова індустрія з метою блокування та дискредитації антитютюнових законодавчих ініціатив, а також ігнорують наукові дані та міжнародний досвід щодо ефективності законодавчих заходів із контролю над тютюном[31].

    В Україні можна виділити кілька основних груп впливу тютюнової індустрії[32]: 1) народні депутати та державні службовці (як топ-чиновники, так і чиновники середньої ланки); 2) громадські організації, професійні й бізнес-спілки, асоціації, аналітичні центри та бізнес-експерти; 3 ) засоби масової інформації; 4) власне тютюнові компанії.

    Серед представників першої групи слід зазначити наступних осіб: голова податкового комітету ВРУ 7-го скликання Віталій Хомутиннік[33]; голова підкомітету з питань оподаткування непрямими податками (крім акцизного податку) ВРУ 7-го скликання Сергій Терьохін[34]; народний депутат ВРУ 7-го скликання Тарас Чорновіл[35]; члени податкового комітету ВРУ 8-го скликання (Тарас Козак[36], Максим Курячий[37], Михайло Кобцев[38] та голова комітету Ніна Южаніна[39][40]); інші народні депутати ВРУ 8-го скликання (Ксенія Ляпіна (з 09.01.2015 по 09.10.2019 обіймала посаду голови Державної регуляторної служби України[41])[42], Олена Масоріна[43], Олег Кришин[44], Леонід Козаченко[45], Оксана Юринець[46], Геннадій Кривошея[47], Василь Петьовка[48], Юрій Вознюк[49], Олександр Кірш[50], Роман Заставний[51], Роман Мацола[52], Андрій Шинькович[53], Андрій Антонищак[54], Віталій Сташук[55], Борис Козир[56]); ексголова податкового комітету в ВРУ 8-го скликання (2014 – 13.05.2015), ексголова Державної фіскальної служби Роман Насіров (5.05.2015-січень 2018)[57]; народний депутат 9-го скликання, екскерівник ГО «Центр ефективного законодавства» Мар’ян Заблоцький[58]; колишній Уповноважений Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Валерій П’ятницький[59]; депутат Львівської міської ради 7-го скликання (з 2015 року), власник «Винниківської тютюнової фабрики» Григорій Козловський[60]; ексгенеральний прокурор України Юрій Луценко (12.05.2016 – 29.09.2019)[61]; колишній Міністр економічного розвитку та торгівлі України (23.03.2012 – 24.12.2012), п’ятий Президент України Петро Порошенко (7.06.2014 – 20.05.2019)[62]; ексголова Адміністрації Президента України Ігор Райнін (1.09.2016 – 21.05.2019)[63]; ексзаступник Офісу Президента України (травень 2019 – серпень 2019); ексголова Міністерства доходів та зборів України Олександр Клименко (24.12.2012 – 27.02.2014)[64]; Міністр фінансів України Оксана Маркарова (з 8.06.2018)[65]; Міністр юстиції Денис Малюська (з 29.09.2019)[66]; експерший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України (18.02.2015  – 05.07.2019), в даний час голова Державної митної служби Максим Нефьодов[67]; колишній прем’єр-міністр України Володимир Гройсман (14.04.2016 – 29.08.2019)[68]; екскерівниця управління співробітництва з СОТ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Світлана Зайцева[69]; ексзаступниця Міністра закордонних справ з питань євроінтеграції Олена Зеркаль (20.08.2014 – 28.11.2019)[70]; перший заступник міністра аграрної політики Ярослав Краснопольський (14.01.2015 – 22.07.2016)[71]; заступник міністра юстиції Іван Ліщина (з 24.06.2016)[72]; ексголова ДФС України Ігор Білоус (1.03.2014 – 24.02.2015)[73]; т.в.о. Голови ДФС України Олександр Власов (10.09.2018 – 05.08.2019)[74]; суддя Окружного адміністративного суду Києва Руслан Арсірій[75].

    Також варто зазначити, що в Україні має місце негативна практика, коли, незважаючи на конфлікт інтересів, чиновники, родичі яких працюють у тютюнових корпораціях, безпосередньо здійснюють вплив на процес формування політики щодо тютюнових виробів[76]. Так, донька Сергія Шоломіцького[77], який до 2019 року працював Головою Секретаріату Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики, працювала щонайменше у двох тютюнових компаніях. Ще одним прикладом такої ситуації є головний консультант секретаріату Комітету фінансової, податкової та митної політики ВР України В’ячеслав Ющенко, дружина якого з 2018 року працює в корпорації «JTI Україна»[78], а до того працювала у Міністерстві фінансів України. Також донька народного депутата, голови підкомітету з питань акцизного податку у Парламенті 8-го скликання Михайла Кобцева, працювала у тютюновій компанії ТОВ «ФІЛІП МОРРІС СЕЙЛЗ ЕНД ДИСТРИБ’ЮШН»[79].

    Громадські організації, аналітичні центри та академічні установи, які є групами впливу тютюнової індустрії: ГО «Міжнародний центр перспективних досліджень» та його співзасновник Сергій Кіщенко[80]; ГО «Нові технології для здоров’я»[81] та його голова правління Дмитро Рафаель, який став працівником JUUl; CASE Україна[82]; Інститут економічних досліджень та політичних консультацій Ігоря Бураковського[83]; Український інститут майбутнього[84][85]; Асоціація міст України[86]; ГО «Національна організація роздрібної торгівлі» («НОРТ») та її голова Юрій Бондарєв разом зі своїм заступником Миколою Ганулом[87]; Американська торгова палата (The American Chamber of Commerce in Ukraine)[88] та її колишній президент Андрій Гундер[89]; Торгова палата США (The U.S. Chamber of Commerce) та в.о. президента Тарас Качка (2014 – 2015)[90]; Європейська Бізнес Асоціація[91]; «Союз оптовиків і виробників алкоголю та тютюну»[92]; Українська торгово-промислова конфедерація[93]; Інститут кардіології ім. Стражеска (зокрема його представники Е.А. Кваша, О.В. Срібна, І.П. Смирнова, І.В. Третяк, А.А. Бородай)[94]; «Фонд Східної Європи»[95]; Фонд «Здоров’я для всіх»[96]; БО «БФ “Я Вірю в Україну”»[97]; Благодійний фонд «Рівність і взаємоповага»[98]; ГО «Українське товариство економічних свобод»[99]; фінансовий експерт та керуючий партнер Capital Times Ерік Найман[100].

    Багато українських засобів масової інформації періодично розміщують на своїх ресурсах інформаційні матеріали, що містять тези тютюнової індустрії, однак варто виділити декілька ЗМІ, які систематично виступають як групи впливу тютюнової індустрії: журнал «Новое время» («НВ»)[101]; «5 канал»( програма «Стоп Корупції»)[102]; журнал «Деньги» і його головний редактор Олександр Крамаренко[103]; інтернет-видання «Економічна правда». Відповідно до розслідування британського видання The Guardian[104], представники тютюнової корпорації Japan Tobacco повідомили, що корпорація фінансувала «Економічну правду»[105] (період фінансування невідомий). Редактор видання Дмитро Дєнков заперечив факт фінансування, проте повідомив, що «Економічна правда» співпрацювала з індустрією в рамках проведення рекламної кампанії. Крім публікацій, видання за підтримки «JTI Україна» організувало лобістський захід за участю представників влади[106].

    Однією з найбільш потужних груп впливу є власне тютюнові виробники та дистриб’ютори, топ-менеджери яких проводять зустрічі з органами влади, публікують власні «експертні» думки в ЗМІ, виступають на публічних заходах: «Філіп Морріс Україна» (генеральний директор Міхаліс Александракіс[107], директор з корпоративних зв’язків Наталя Бондаренко[108]); Japan Tobacco International (директор відділу корпоративних питань і комунікацій Гінтаутас Діргела[109] та його попередник на цій посаді Олександр Когут[110]); «Брітіш Американ Тобакко Україна»[111]; Imperial Tobacco[112]; «Винниківська тютюнова фабрика»/«Львівська тютюнова фабрика» (співвласник Григорій Козловський[113]); асоціація «Укртютюн» (генеральний директор Валентина Хоменко[114]); дистриб’юторська компанія «Тедіс-Україна» (один з фактичних власників компанії — бізнесмен Борис Кауфман[115]). 

    Реакція правоохоронних органів: кримінальні справи, обшуки та допити

    У червні 2019 року щодо посадових осіб Харківської митниці ДФС було відкрито кримінальну справу[15] за службову недбалість під час скасування податкових повідомлень-рішень, що призвело до збитків Державного бюджету України в розмірі 445,124 млн грн[16]. Також було відновлено кримінальну справу проти топ-менеджменту компанії «Філіп Морріс Україна»[17]. В липні Державне бюро розслідувань провело обшуки в ДФС, на Харківській митниці і в Головному управлінні ДФС у Харківській області. Наприкінці вересня стало відомо про нові обшуки в рамках цієї справи, які були проведені в ДФС, Кабінеті міністрів, Міністерстві юстиції, а також у самій компанії «Філіп Морріс Україна». В результаті обшуків Держбюро розслідувань заарештувало документацію компанії «Філіп Морріс Україна», вилучило всі оригінали Мирової угоди, які були в Кабміні, Мін’юсті та ДФС[18], а уповноважених осіб, причетних до цієї справи, викликало на допити[19].

    Після обшуків генеральний директор «Філіп Морріс Україна» Міхаліс Александракіс провів зустріч з в.о. голови ДФС Олександром Власовим, де заявив, що корпорація стурбована «тиском» на керівництво ДФС через Мирову угоду[20]. Аналогічну заяву на підтримку Мирової угоди під час зустрічі з прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком 4 жовтня 2019 року зробив президент Американської торгової палати Андрій Гундер[21]. Уже через три дні, 7 жовтня, під час зустрічі з представниками бізнесу міністр юстиції Уряду Олексія Гончарука Денис Малюська виступив на підтримку Мирової угоди[22]. Всі зазначені особи стверджують, що при укладенні Мирової угоди державні органи діяли законно та в межах своїх повноважень. Однак, як зазначається в аналітичному матеріалі на ресурсі KMP.ua[23], будь-які об’єктивні свідчення цього відсутні. Зокрема, по-перше, спір був припинений не в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (далі — КАСУ), внаслідок чого текст Мирової угоди не розглядався на предмет законності в судовому порядку. По-друге, порядок, передбачений КАСУ, не вимагає укладення

    будь-яких додаткових угод з Кабміном. Отже, укладення такої угоди може свідчити про те, що порядок врегулювання спору відповідно до угоди (поза нормами КАСУ) не відповідає вимогам законодавства. При цьому, незважаючи на резонанс, який піднявся навколо угоди, ні компанія «Філіп Морріс», ні органи державної влади досі не надали громадськості текст документа, який, за їхнім твердженням, є абсолютно законним. Такі дії свідчать про те, що тютюнова корпорація та посадові особи, причетні до підписання угоди, приховують, імовірно, незаконні дії.

    Описана ситуація є грубим порушенням Статті 5.3 Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну та Керівних принципів її застосування. Україна ратифікувала[24] Конвенцію в 2006 році, а отже, з-поміж іншого, обов’язковому виконанню підлягає, зокрема, Рекомендація 7.3 Керівних принципів[25] Статті 5.3. РКБТ ВООЗ, яка зобов’язує уряди держав, що ратифікували РКБТ ВООЗ, не надавати привілеї, заохочення, виключення чи пільги тютюновій промисловості. Відповідно до статті 10 Закону України № 2899 «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення», забороняється підтримка виробництва (імпорту) тютюну та тютюнових виробів для реалізації на митній території України у формі державного фінансування, надання за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів відповідним суб’єктам господарювання фінансової допомоги[26]. Таким чином, прецедент підписання Мирової угоди між компаніями «Філіп Морріс» і Україною, в результаті чого податкові повідомлення-рішення про виплату компанією 635,3 млн грн підлягали скасуванню, а судове провадження — закриттю, свідчить про те, що уряд України під тиском тютюнової компанії порушив міжнародні зобов’язання України.

    Читайте також
    • All Posts
    • Без категорії
    • Тактики та теми
      •   Back
      • TAPS
      • Відбілювання репутації
      • Групи впливу
      • Дистанційна торгівля
      • Залучення фахівців зі сфери охорони здоровʼя
      • Нелегальна торгівля
      • Нові вироби
      • Підривання спроможності держави
      • Податки та ціни
      • Спонсори війни проти України
      • Стратегії тютюнових компаній
      • Тактики тютюнової індустрії