Tobacco Tactics

    Тютюнова індустрія в Україні та її діяльність під прикриттям соціальної відповідальності бізнесу

    Поділитись
    Поділитись
    Тютюнова індустрія в Україні: огляд тактик втручання

    Тютюнова індустрія в широкому сенсі — це сукупність усіх суб’єктів, які займаються виготовленням, оптовим розподілом та імпортом тютюнових виробів, а також це компанії, організації, групи осіб та окремі особи, які: 1) надають цим суб’єктам оплачувані або неоплачувані послуги з юридичного представництва, консалтингу, проведення досліджень, реклами, зв’язків з громадськістю, комунікації тощо; 2) отримують фінансову або іншу підтримку від тютюнових виробників, дистриб’юторів, імпортерів, будь-яких афілійованих із ними осіб, груп осіб і компаній, зокрема й не залучених у роботу з тютюновою продукцією, а також будь-яких комерційних і некомерційних суб’єктів, які захищають інтереси тютюнової індустрії або будь-кого з її представників.

    Український тютюновий ринок представлений виробниками тютюнової продукції, оптовими торговцями (дистриб’юторами) та роздрібними торговцями. В Україні працює шість виробників тютюнової продукції: чотири транснаціональні корпорації (Philip Morris International, British American Tobacco, Japan Tobacco International, Imperial Tobacco) і дві локальні тютюнові фабрики («Винниківська тютюнова фабрика» (в минулому «Львівська тютюнова фабрика») і «Юнайтед Тобакко»). У 2011-2012 роках зазначені корпорації відмовилися продавати тютюнові вироби роздрібним мережам через власних дистриб’юторів та почали реалізовувати продукцію через посередника — компанію «Тедіс»[1], яка на сьогодні є монополістом на українському ринку тютюнової продукції (відсоток монополії становить до 99,43%[2])[3]. «Тедіс» закуповує у виробників великі партії тютюнових виробів і продає їх точкам роздрібної торгівлі. Таким чином тютюнові вироби потрапляють до кінцевих споживачів — курців.

    Протягом довгих років тютюнова індустрія з метою захисту і просування своїх корпоративних інтересів, які передбачають продаж тютюнових виробів з максимальною вигодою, використовувала різні тактики втручання у формування державної політики з контролю над тютюном. Всесвітня організація охорони здоров’я (далі — ВООЗ) визнала необхідність моніторингу подібних тактик для захисту громадського здоров’я. Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ) вимагає від держав, що її підписали (в тому числі України), захищати свою політику охорони здоров’я «від комерційних та інших корпоративних інтересів тютюнової індустрії».

    У 2008 році ВООЗ опублікувала дослідження під назвою «Втручання тютюнової індустрії в контроль над тютюном»[4], в якому зазначається, що тютюнова індустрія використовує свою економічну міць, тактики лобіювання та маркетингу, а також маніпулювання ЗМІ для впливу на уряди з метою пропаганди продажу і розповсюдження тютюнової продукції. Крім того, в дослідженні вказано, що індустрія по всьому світу надає благодійну допомогу різним соціальним програмам, намагаючись таким чином під виглядом корпоративної соціальної відповідальності створити собі позитивний імідж в очах громадськості. РКБТ ВООЗ закликає організації громадянського суспільства брати участь у моніторингу діяльності тютюнової індустрії.

    Звіт ВООЗ містить перелік стратегій, які тютюнова індустрія використовує для відстежування та протидії заходам з контролю над тютюном. Як зазначає ресурс TobaccoTactics[5], аналіз цих стратегій говорить про те, що представники індустрії мають на меті послабити політику контролю над тютюном, яка впливає на продажі тютюнової продукції, за допомогою «псевдопартнерства» з органами влади при формуванні та реалізації цієї політики, а також шляхом сумнівного іміджу соціально відповідального бізнесу. Багато із зазначених у звіті ВООЗ тактик і заходів використовуються і в Україні. Нижче наведено приклади деяких з них (вказані лише тактики, щодо застосування яких є незаперечні докази):

    – протидія критикам. Дана тактика полягає в тому, що представники тютюнової індустрії з використанням наклепу та неправдивих або маніпулятивних фактів роблять спроби очорнити суб’єктів, причетних до здійснення контролю над тютюном (кейс «Заборона викладки сигарет»[6]).

    – лобіювання, під яким у даному контексті розуміються будь-які контакти представників тютюнової індустрії з особами, причетними до процесу прийняття політичних рішень, з метою просування корпоративних інтересів. Законодавство України не врегульовує у повній мірі обов’язок Уряду оприлюднювати інформацію про зустрічі та інші формати взаємодії з тютюновою індустрією, попри таку вимогу у Керівних принципах виконання статті 5.3 РКБТ ВООЗ. Тож тютюнова індустрія зустрічається з політиками, депутатами, урядовцями, проте відомості про ці зустрічі не розголошуються[7].

    – зв’язки з громадськістю. Індустрія використовує ЗМІ для формування необхідної громадської думки під час багатьох кампаній для протидії запровадженню ефективнішого законодавства із захисту громадян від шкоди тютюну, наприклад: заборона викладки сигарет (законопроєкт № 4030-а)[8]; імплементація Директиви № 2014/40/ЄС (законопроєкт № 2820: заборона сигарет з добавками, більш помітні графічні попередження про шкоду куріння, розкриття інформації про інгредієнти в тютюнових виробах, заборона реклами в інтернеті, регулювання ринку електронних сигарет та інше)[9]; протидія підвищенню акцизних ставок[10]. Крім того, інформаційну кампанію в ЗМІ було використано як інструмент на підтримку позову України проти Австралії в СОТ щодо блокування впровадження «простої» упаковки тютюнових виробів[11], а також для тиску на правоохоронні органи під час розслідування у справі щодо мирової угоди Philip Morris[12].

    – консультування. Дуже популярним методом тютюнової індустрії в Україні є залучення нібито незалежних експертів, які критикують заходи з контролю над тютюном. Приклади таких кейсів: протидія прийняттю законодавчої заборони викладки сигарет[13], імплементація Директиви № 2014/40/ЄС[14], позов України проти Австралії в СОТ[15], розслідування у справі щодо мирової угоди Philip Morris[16], просування нових продуктів тютюнової індустрії[17], протидія підвищенню акцизних ставок[18].

    – фінансування досліджень. Ще один інструмент, який широко використовується в Україні, — це фінансування «псевдодосліджень», мета яких полягає в тому, щоб поставити під сумнів шкоду тютюнових виробів на здоров’я. Приклади кейсів: протидія прийняттю законодавчої заборони викладки сигарет[19], ратифікації Протоколу про ліквідацію незаконної торгівлі тютюновими виробами[20], просування нових продуктів тютюнової індустрії[21], протидія підвищенню акцизних ставок[22].

    – створення альянсів і груп впливу, що передбачає мобілізацію як груп, задіяних у виробництві та реалізації тютюнових виробів (фермери, рітейлери), суб’єктів, що надають різноманітні послуги тютюновим корпораціям (юридичні фірми, рекламні агентства тощо), так і різних аналітичних центрів, неурядових організацій, політичних структур та ін. В Україні подібна практика мала місце у всіх прикладах, описаних на даному ресурсі. Слід зазначити, що Закон України № 2899 забороняє будь-які форми фінансової чи іншої підтримки з боку тютюнової промисловості заходів, діяльності, людей або груп, включно з політичними партіями чи політиками, спортсменами чи спортивними колективами, художниками чи колективами художників, а також освітніми закладами будь-якої форми власності. Однак тютюнові компанії порушують закон і надають благодійні внески неприбутковим організаціям, аналітичним центрам, благодійним фондам, які, в свою чергу, мають вплив на політиків та представників державних органів[23].

    – корпоративна соціальна відповідальність. Деталі застосування цієї тактики описані нижче.

    – судові процеси. У деяких випадках, коли втручання тютюнової індустрії в законодавчий процес не дало результатів, представники індустрії вдаються до оскарження в судовому порядку рішень, прийнятих державними органами. Приклади: справа «Тедіс-Україна»[24], справа Мирової угоди Philip Morris[25].

    – контрабанда. Для того щоб уникнути оподаткування, корпорації вдаються до незаконного продажу тютюнових виробів (кейс «Політика оподаткування тютюнових виробів»[26]), а також перешкоджають посиленню законодавства з боротьби з незаконним продажем тютюнових виробів (кейс «Протокол про ліквідацію незаконної торгівлі тютюновими виробами»[27]).

    – міжнародні договори та інші міжнародні документи. Використання цього інструменту передбачає блокування законодавства з контролю над тютюном через механізми міжнародних організацій, а також використання міжнародних торгових угод для примусового виходу на закриті ринки. Надзвичайно резонансним прикладом використання цього інструменту є позов України, а також Гондурасу проти Австралії в СОТ[28].

    – угоди з органами влади щодо заходів з контролю над тютюном. У 2018 році Державна фіскальна служба підписала Меморандум про співпрацю з Українською асоціацією виробників тютюнових виробів (об’єднує компанії PMI, BAT, JTI та Imperial Tobacco), що свідчить про те, що уряд приймає підтримку з боку тютюнової промисловості для протидії нелегальній торгівлі та незаконному переміщенню тютюнових виробів та обладнання, а також у вирішенні інших питань, спрямованих на захист прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб, суб’єктів господарювання та інтересів держави[29]. Також у грудні 2019 року Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов від імені Кабінету Міністрів України підписав з виробниками тютюнових виробів «Меморандум про наміри для забезпечення стабільності на ринку тютюнових виробів та підтримки конкурентного середовища для всіх його учасників»[30].

    Групи впливу тютюнової індустрії

    Групи впливу тютюнової індустрії — це організації, аналітичні центри, об’єднання, спілки, асоціації, які приховано або відкрито просувають інтереси тютюнової промисловості та отримують фінансову або іншу користь від тютюнових компаній. Організації, які приховано відстоюють інтереси тютюнової індустрії, засновуються або фінансуються як тютюновою індустрією, так і іншими організаціями, аналітичними центрами, PR-компаніями або групами лобістів. Групи впливу тютюнової індустрії найчастіше використовують ті ж аргументи, що й тютюнова індустрія з метою блокування та дискредитації антитютюнових законодавчих ініціатив, а також ігнорують наукові дані та міжнародний досвід щодо ефективності законодавчих заходів із контролю над тютюном[31].

    В Україні можна виділити кілька основних груп впливу тютюнової індустрії[32]: 1) народні депутати та державні службовці (як топ-чиновники, так і чиновники середньої ланки); 2) громадські організації, професійні й бізнес-спілки, асоціації, аналітичні центри та бізнес-експерти; 3 ) засоби масової інформації; 4) власне тютюнові компанії.

    Серед представників першої групи слід зазначити наступних осіб: голова податкового комітету ВРУ 7-го скликання Віталій Хомутиннік[33]; голова підкомітету з питань оподаткування непрямими податками (крім акцизного податку) ВРУ 7-го скликання Сергій Терьохін[34]; народний депутат ВРУ 7-го скликання Тарас Чорновіл[35]; члени податкового комітету ВРУ 8-го скликання (Тарас Козак[36], Максим Курячий[37], Михайло Кобцев[38] та голова комітету Ніна Южаніна[39][40]); інші народні депутати ВРУ 8-го скликання (Ксенія Ляпіна (з 09.01.2015 по 09.10.2019 обіймала посаду голови Державної регуляторної служби України[41])[42], Олена Масоріна[43], Олег Кришин[44], Леонід Козаченко[45], Оксана Юринець[46], Геннадій Кривошея[47], Василь Петьовка[48], Юрій Вознюк[49], Олександр Кірш[50], Роман Заставний[51], Роман Мацола[52], Андрій Шинькович[53], Андрій Антонищак[54], Віталій Сташук[55], Борис Козир[56]); ексголова податкового комітету в ВРУ 8-го скликання (2014 – 13.05.2015), ексголова Державної фіскальної служби Роман Насіров (5.05.2015-січень 2018)[57]; народний депутат 9-го скликання, екскерівник ГО «Центр ефективного законодавства» Мар’ян Заблоцький[58]; колишній Уповноважений Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Валерій П’ятницький[59]; депутат Львівської міської ради 7-го скликання (з 2015 року), власник «Винниківської тютюнової фабрики» Григорій Козловський[60]; ексгенеральний прокурор України Юрій Луценко (12.05.2016 – 29.09.2019)[61]; колишній Міністр економічного розвитку та торгівлі України (23.03.2012 – 24.12.2012), п’ятий Президент України Петро Порошенко (7.06.2014 – 20.05.2019)[62]; ексголова Адміністрації Президента України Ігор Райнін (1.09.2016 – 21.05.2019)[63]; ексзаступник Офісу Президента України (травень 2019 – серпень 2019); ексголова Міністерства доходів та зборів України Олександр Клименко (24.12.2012 – 27.02.2014)[64]; Міністр фінансів України Оксана Маркарова (з 8.06.2018)[65]; Міністр юстиції Денис Малюська (з 29.09.2019)[66]; експерший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України (18.02.2015  – 05.07.2019), в даний час голова Державної митної служби Максим Нефьодов[67]; колишній прем’єр-міністр України Володимир Гройсман (14.04.2016 – 29.08.2019)[68]; екскерівниця управління співробітництва з СОТ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Світлана Зайцева[69]; ексзаступниця Міністра закордонних справ з питань євроінтеграції Олена Зеркаль (20.08.2014 – 28.11.2019)[70]; перший заступник міністра аграрної політики Ярослав Краснопольський (14.01.2015 – 22.07.2016)[71]; заступник міністра юстиції Іван Ліщина (з 24.06.2016)[72]; ексголова ДФС України Ігор Білоус (1.03.2014 – 24.02.2015)[73]; т.в.о. Голови ДФС України Олександр Власов (10.09.2018 – 05.08.2019)[74]; суддя Окружного адміністративного суду Києва Руслан Арсірій[75].

    Також варто зазначити, що в Україні має місце негативна практика, коли, незважаючи на конфлікт інтересів, чиновники, родичі яких працюють у тютюнових корпораціях, безпосередньо здійснюють вплив на процес формування політики щодо тютюнових виробів[76]. Так, донька Сергія Шоломіцького[77], який до 2019 року працював Головою Секретаріату Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики, працювала щонайменше у двох тютюнових компаніях. Ще одним прикладом такої ситуації є головний консультант секретаріату Комітету фінансової, податкової та митної політики ВР України В’ячеслав Ющенко, дружина якого з 2018 року працює в корпорації «JTI Україна»[78], а до того працювала у Міністерстві фінансів України. Також донька народного депутата, голови підкомітету з питань акцизного податку у Парламенті 8-го скликання Михайла Кобцева, працювала у тютюновій компанії ТОВ «ФІЛІП МОРРІС СЕЙЛЗ ЕНД ДИСТРИБ’ЮШН»[79].

    Громадські організації, аналітичні центри та академічні установи, які є групами впливу тютюнової індустрії: ГО «Міжнародний центр перспективних досліджень» та його співзасновник Сергій Кіщенко[80]; ГО «Нові технології для здоров’я»[81] та його голова правління Дмитро Рафаель, який став працівником JUUl; CASE Україна[82]; Інститут економічних досліджень та політичних консультацій Ігоря Бураковського[83]; Український інститут майбутнього[84][85]; Асоціація міст України[86]; ГО «Національна організація роздрібної торгівлі» («НОРТ») та її голова Юрій Бондарєв разом зі своїм заступником Миколою Ганулом[87]; Американська торгова палата (The American Chamber of Commerce in Ukraine)[88] та її колишній президент Андрій Гундер[89]; Торгова палата США (The U.S. Chamber of Commerce) та в.о. президента Тарас Качка (2014 – 2015)[90]; Європейська Бізнес Асоціація[91]; «Союз оптовиків і виробників алкоголю та тютюну»[92]; Українська торгово-промислова конфедерація[93]; Інститут кардіології ім. Стражеска (зокрема його представники Е.А. Кваша, О.В. Срібна, І.П. Смирнова, І.В. Третяк, А.А. Бородай)[94]; «Фонд Східної Європи»[95]; Фонд «Здоров’я для всіх»[96]; БО «БФ “Я Вірю в Україну”»[97]; Благодійний фонд «Рівність і взаємоповага»[98]; ГО «Українське товариство економічних свобод»[99]; фінансовий експерт та керуючий партнер Capital Times Ерік Найман[100].

    Багато українських засобів масової інформації періодично розміщують на своїх ресурсах інформаційні матеріали, що містять тези тютюнової індустрії, однак варто виділити декілька ЗМІ, які систематично виступають як групи впливу тютюнової індустрії: журнал «Новое время» («НВ»)[101]; «5 канал»( програма «Стоп Корупції»)[102]; журнал «Деньги» і його головний редактор Олександр Крамаренко[103]; інтернет-видання «Економічна правда». Відповідно до розслідування британського видання The Guardian[104], представники тютюнової корпорації Japan Tobacco повідомили, що корпорація фінансувала «Економічну правду»[105] (період фінансування невідомий). Редактор видання Дмитро Дєнков заперечив факт фінансування, проте повідомив, що «Економічна правда» співпрацювала з індустрією в рамках проведення рекламної кампанії. Крім публікацій, видання за підтримки «JTI Україна» організувало лобістський захід за участю представників влади[106].

    Однією з найбільш потужних груп впливу є власне тютюнові виробники та дистриб’ютори, топ-менеджери яких проводять зустрічі з органами влади, публікують власні «експертні» думки в ЗМІ, виступають на публічних заходах: «Філіп Морріс Україна» (генеральний директор Міхаліс Александракіс[107], директор з корпоративних зв’язків Наталя Бондаренко[108]); Japan Tobacco International (директор відділу корпоративних питань і комунікацій Гінтаутас Діргела[109] та його попередник на цій посаді Олександр Когут[110]); «Брітіш Американ Тобакко Україна»[111]; Imperial Tobacco[112]; «Винниківська тютюнова фабрика»/«Львівська тютюнова фабрика» (співвласник Григорій Козловський[113]); асоціація «Укртютюн» (генеральний директор Валентина Хоменко[114]); дистриб’юторська компанія «Тедіс-Україна» (один з фактичних власників компанії — бізнесмен Борис Кауфман[115]). 

    Організації, які надають комерційні послуги тютюновим корпораціям

    Групи впливу тютюнової індустрії — це організації, аналітичні центри, об’єднання, спілки, асоціації, які приховано або відкрито просувають інтереси тютюнової промисловості та отримують фінансову або іншу користь від тютюнових компаній. Організації, які приховано відстоюють інтереси тютюнової індустрії, засновуються або фінансуються як тютюновою індустрією, так і іншими організаціями, аналітичними центрами, PR-компаніями або групами лобістів. Групи впливу тютюнової індустрії найчастіше використовують ті ж аргументи, що й тютюнова індустрія з метою блокування та дискредитації антитютюнових законодавчих ініціатив, а також ігнорують наукові дані та міжнародний досвід щодо ефективності законодавчих заходів із контролю над тютюном[31].

    В Україні можна виділити кілька основних груп впливу тютюнової індустрії[32]: 1) народні депутати та державні службовці (як топ-чиновники, так і чиновники середньої ланки); 2) громадські організації, професійні й бізнес-спілки, асоціації, аналітичні центри та бізнес-експерти; 3 ) засоби масової інформації; 4) власне тютюнові компанії.

    Серед представників першої групи слід зазначити наступних осіб: голова податкового комітету ВРУ 7-го скликання Віталій Хомутиннік[33]; голова підкомітету з питань оподаткування непрямими податками (крім акцизного податку) ВРУ 7-го скликання Сергій Терьохін[34]; народний депутат ВРУ 7-го скликання Тарас Чорновіл[35]; члени податкового комітету ВРУ 8-го скликання (Тарас Козак[36], Максим Курячий[37], Михайло Кобцев[38] та голова комітету Ніна Южаніна[39][40]); інші народні депутати ВРУ 8-го скликання (Ксенія Ляпіна (з 09.01.2015 по 09.10.2019 обіймала посаду голови Державної регуляторної служби України[41])[42], Олена Масоріна[43], Олег Кришин[44], Леонід Козаченко[45], Оксана Юринець[46], Геннадій Кривошея[47], Василь Петьовка[48], Юрій Вознюк[49], Олександр Кірш[50], Роман Заставний[51], Роман Мацола[52], Андрій Шинькович[53], Андрій Антонищак[54], Віталій Сташук[55], Борис Козир[56]); ексголова податкового комітету в ВРУ 8-го скликання (2014 – 13.05.2015), ексголова Державної фіскальної служби Роман Насіров (5.05.2015-січень 2018)[57]; народний депутат 9-го скликання, екскерівник ГО «Центр ефективного законодавства» Мар’ян Заблоцький[58]; колишній Уповноважений Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Валерій П’ятницький[59]; депутат Львівської міської ради 7-го скликання (з 2015 року), власник «Винниківської тютюнової фабрики» Григорій Козловський[60]; ексгенеральний прокурор України Юрій Луценко (12.05.2016 – 29.09.2019)[61]; колишній Міністр економічного розвитку та торгівлі України (23.03.2012 – 24.12.2012), п’ятий Президент України Петро Порошенко (7.06.2014 – 20.05.2019)[62]; ексголова Адміністрації Президента України Ігор Райнін (1.09.2016 – 21.05.2019)[63]; ексзаступник Офісу Президента України (травень 2019 – серпень 2019); ексголова Міністерства доходів та зборів України Олександр Клименко (24.12.2012 – 27.02.2014)[64]; Міністр фінансів України Оксана Маркарова (з 8.06.2018)[65]; Міністр юстиції Денис Малюська (з 29.09.2019)[66]; експерший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України (18.02.2015  – 05.07.2019), в даний час голова Державної митної служби Максим Нефьодов[67]; колишній прем’єр-міністр України Володимир Гройсман (14.04.2016 – 29.08.2019)[68]; екскерівниця управління співробітництва з СОТ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Світлана Зайцева[69]; ексзаступниця Міністра закордонних справ з питань євроінтеграції Олена Зеркаль (20.08.2014 – 28.11.2019)[70]; перший заступник міністра аграрної політики Ярослав Краснопольський (14.01.2015 – 22.07.2016)[71]; заступник міністра юстиції Іван Ліщина (з 24.06.2016)[72]; ексголова ДФС України Ігор Білоус (1.03.2014 – 24.02.2015)[73]; т.в.о. Голови ДФС України Олександр Власов (10.09.2018 – 05.08.2019)[74]; суддя Окружного адміністративного суду Києва Руслан Арсірій[75].

    Також варто зазначити, що в Україні має місце негативна практика, коли, незважаючи на конфлікт інтересів, чиновники, родичі яких працюють у тютюнових корпораціях, безпосередньо здійснюють вплив на процес формування політики щодо тютюнових виробів[76]. Так, донька Сергія Шоломіцького[77], який до 2019 року працював Головою Секретаріату Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики, працювала щонайменше у двох тютюнових компаніях. Ще одним прикладом такої ситуації є головний консультант секретаріату Комітету фінансової, податкової та митної політики ВР України В’ячеслав Ющенко, дружина якого з 2018 року працює в корпорації «JTI Україна»[78], а до того працювала у Міністерстві фінансів України. Також донька народного депутата, голови підкомітету з питань акцизного податку у Парламенті 8-го скликання Михайла Кобцева, працювала у тютюновій компанії ТОВ «ФІЛІП МОРРІС СЕЙЛЗ ЕНД ДИСТРИБ’ЮШН»[79].

    Громадські організації, аналітичні центри та академічні установи, які є групами впливу тютюнової індустрії: ГО «Міжнародний центр перспективних досліджень» та його співзасновник Сергій Кіщенко[80]; ГО «Нові технології для здоров’я»[81] та його голова правління Дмитро Рафаель, який став працівником JUUl; CASE Україна[82]; Інститут економічних досліджень та політичних консультацій Ігоря Бураковського[83]; Український інститут майбутнього[84][85]; Асоціація міст України[86]; ГО «Національна організація роздрібної торгівлі» («НОРТ») та її голова Юрій Бондарєв разом зі своїм заступником Миколою Ганулом[87]; Американська торгова палата (The American Chamber of Commerce in Ukraine)[88] та її колишній президент Андрій Гундер[89]; Торгова палата США (The U.S. Chamber of Commerce) та в.о. президента Тарас Качка (2014 – 2015)[90]; Європейська Бізнес Асоціація[91]; «Союз оптовиків і виробників алкоголю та тютюну»[92]; Українська торгово-промислова конфедерація[93]; Інститут кардіології ім. Стражеска (зокрема його представники Е.А. Кваша, О.В. Срібна, І.П. Смирнова, І.В. Третяк, А.А. Бородай)[94]; «Фонд Східної Європи»[95]; Фонд «Здоров’я для всіх»[96]; БО «БФ “Я Вірю в Україну”»[97]; Благодійний фонд «Рівність і взаємоповага»[98]; ГО «Українське товариство економічних свобод»[99]; фінансовий експерт та керуючий партнер Capital Times Ерік Найман[100].

    Багато українських засобів масової інформації періодично розміщують на своїх ресурсах інформаційні матеріали, що містять тези тютюнової індустрії, однак варто виділити декілька ЗМІ, які систематично виступають як групи впливу тютюнової індустрії: журнал «Новое время» («НВ»)[101]; «5 канал»( програма «Стоп Корупції»)[102]; журнал «Деньги» і його головний редактор Олександр Крамаренко[103]; інтернет-видання «Економічна правда». Відповідно до розслідування британського видання The Guardian[104], представники тютюнової корпорації Japan Tobacco повідомили, що корпорація фінансувала «Економічну правду»[105] (період фінансування невідомий). Редактор видання Дмитро Дєнков заперечив факт фінансування, проте повідомив, що «Економічна правда» співпрацювала з індустрією в рамках проведення рекламної кампанії. Крім публікацій, видання за підтримки «JTI Україна» організувало лобістський захід за участю представників влади[106].

    Однією з найбільш потужних груп впливу є власне тютюнові виробники та дистриб’ютори, топ-менеджери яких проводять зустрічі з органами влади, публікують власні «експертні» думки в ЗМІ, виступають на публічних заходах: «Філіп Морріс Україна» (генеральний директор Міхаліс Александракіс[107], директор з корпоративних зв’язків Наталя Бондаренко[108]); Japan Tobacco International (директор відділу корпоративних питань і комунікацій Гінтаутас Діргела[109] та його попередник на цій посаді Олександр Когут[110]); «Брітіш Американ Тобакко Україна»[111]; Imperial Tobacco[112]; «Винниківська тютюнова фабрика»/«Львівська тютюнова фабрика» (співвласник Григорій Козловський[113]); асоціація «Укртютюн» (генеральний директор Валентина Хоменко[114]); дистриб’юторська компанія «Тедіс-Україна» (один з фактичних власників компанії — бізнесмен Борис Кауфман[115]). 

    Діяльність тютюнової індустрії під прикриттям соціальної відповідальності бізнесу

    Корпоративна соціальна відповідальність (далі — КСВ) — це підхід, відповідно до якого організації в своїй діяльності враховують суспільні інтереси і беруть відповідальність за прямий та опосередкований вплив їхньої діяльності на економічну, екологічну та соціальну сферу життя. Як наголошується в Керівних принципах застосування статті 5.3 РКБТ ВООЗ[214], тютюнова індустрія здійснює діяльність під гаслом «корпоративної соціальної відповідальності» для того, щоб дистанціювати свій імідж від смертельної небезпеки, яку містить у собі вироблена та реалізована нею продукція, або втручатися в формулювання і здійснення політики охорони громадського здоров’я. Діяльність, що характеризується тютюновою індустрією як «соціально відповідальна», та насправді спрямована на стимулювання споживання тютюну, є маркетинговою стратегією, а також стратегією формування громадської думки, яка підпадає під визначення реклами, стимулювання продажу та спонсорства згідно до Конвенції. На думку ВООЗ, «корпоративна соціальна відповідальність» тютюнової індустрії несе в собі непереборні протиріччя, оскільки основні цілі індустрії суперечать цілям політики громадської охорони здоров’я щодо боротьби проти тютюну. Відповідно до Рекомендації 6.2 статті 5.3 Керівних принципів, державам, які ратифікували Конвенцію, серед яких є й Україна, не слід схвалювати, підтримувати, формувати партнерства з тютюновою індустрією або брати участь у її діяльності в рамках «корпоративної соціальної відповідальності».

    Водночас в Україні заходи в рамках «корпоративної соціальної відповідальності» тютюнової індустрії є досить поширеним явищем. Тютюнові корпорації регулярно проводять навчальні заходи для журналістів, студентів, виступають спонсорами або партнерами культурних, екологічних, фешн-заходів, облагороджують міський простір та зелені зони тощо. Це відбувається попри пряму законодавчу заборону: стаття 16 Закону України № 2899[215] забороняє будь-які форми фінансової чи іншої підтримки з боку тютюнової індустрії заходів, діяльності, людей або груп, включно з політичними партіями чи політиками, спортсменами чи спортивними колективами, художниками чи колективами художників, а також освітніми закладами будь-якої форми власності. Порушення заборони щодо реклами, стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу від тридцяти тисяч гривень до п’ятдесяти тисяч гривень за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожен окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів. Органом, який уповноважений реагувати на скарги громадян щодо таких порушень, є Держпродспоживслужба.

    Philip Morris International

    • У 2014 році компанія взяла участь у Ярмарку Вакансій, який організував Центр працевлаштування та зв’язків з випускниками Тернопільського національного економічного університету[216].
    • У 2016 році маркетинг-директор «Філіп Морріс Україна» Микола Такзей повідомив, що компанія зробила 8 муралів в Україні. При цьому Такзей підкреслив, що це дозволило покращити імідж компанії та підвищити лояльність до неї[217].
    • У 2016 році компанія спільно з Європейською Бізнес Асоціацією запустила проєкт Unlimit Ukraine, у рамках якого були проведені конкурси зі створення інноваційних проєктів щодо збору та переробки сміття[218].
    • Компанія вказана в списку спонсорів і партнерів загальнонаціональної програми «Людина року» (1996-2016)[219].
    • У 2018 році голова Харківської обласної ради зустрілася з директором «Філіп Морріс Україна» та висловила подяку за підтримку соціальних проєктів тютюновою компанією, а також обговорила інші соціальні проєкти в регіоні, які потребують підтримки. Крім того, вона запропонувала «Філіп Морріс Україна» розширити свої ініціативи в сфері корпоративної соціальної відповідальності бізнесу та розглянути можливість участі у проєктах підтримки культурної спадщини регіону, зокрема палацово-паркового комплексу «Шарівка» та Краснокутського дендропарку. Також у 2018 році перший заступник голови Харківської обласної ради Віктор Коваленко зустрівся з Генеральним директором «Філіп Морріс Україна» Міхалісом Александракісом. Під час зустрічі компанія була запрошена до участі у соціальних проєктах щодо збереження культурної спадщини, відновлення медичних закладів регіону. Міхаліс Александракіс підкреслив, що «Філіп Морріс Україна» є дуже соціально відповідальною компанією: «У кожній країні, де ми працюємо, ми намагаємося брати участь у соціальних проєктах. У нас є три сфери, в яких ми можемо взаємодіяти і в рамках яких ми співпрацюємо з державними та місцевими органами влади. Це питання гендерної рівності, допомоги у природних катаклізмах, доступної освіти». Вони домовилися про подальший розвиток співпраці у реалізації соціальних проєктів у гендерній сфері та впровадження інклюзивної освіти[220].
    • У 2018 році в рамках співпраці з відділом працевлаштування студентів та роботи з комерційними бізнес-структурами Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця компанія прийняла студентів цього навчального закладу. Під час візиту студентам було надано інформацію про компанію — про її «основні бренди, асортимент, географію поставок, взаємозв’язок з конкурентами та постачальниками, корпоративну культуру, методи мотивації персоналу, можливості побудови ділової кар’єри»[221].
    • У жовтні 2019 року компанія провела семінар на тему «Контроль та моніторинг в поводженні з відходами»[222].
    • У 2019 році компанія виступила партнером міжнародної екологічної конференції «Свідомий бізнес»[223].
    • «Філіп Морріс Україна» брала участь у Ярмарку кар’єри, організованому Центром кар’єри та працевлаштування студентів Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА)[224], а також в аналогічному заході Вінницького торгово-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету[225].
    • Протягом декількох років компанія проводить безкоштовний бізнес-курс (Бізнес Академія) для студентів 3-6 курсів. Під час курсу учасники програми вивчають продажі, маркетинг, фінанси, HR, інформаційні системи, виробництво[226].

    British American Tobacco

    • На сайті компанії вказано, що British American Tobacco в рамках своєї програми КСВ докладає зусиль для захисту навколишнього середовища, що проявляється в трьох напрямках роботи: управління відходами, енергоефективність, підвищення екологічної свідомості працівників. Зазначається, що майже 98% відходів виробництва Прилуцької тютюнової фабрики сортується та відправляється на повторну переробку, а виробниче обладнання Прилуцької тютюнової фабрики, яке може бути джерелом викидів в атмосферу, обліковано та оснащене сучасними пристроями очищення. Крім того, стверджується, що для поширення еколого-просвітницької діяльності корпорація понад 10 років співпрацює з Ічнянським національним природним парком: було реалізовано низку проєктів із впровадження екологічних навчальних програм, матеріального забезпечення парку для боротьби із браконьєрством та пожежами, створення екологічних пізнавальних стежок тощо. Прикладом співпраці між компанією та національним парком є програма «ЕкоКрок», під час якої щороку працівники фабрики, головного й регіональних офісів та члени їхніх родин висаджують сіянці та саджанці дерев. Станом на 2017 рік завдяки цій програмі вже висаджено понад 175 000 дерев на 29 гектарах лісу в Ічнянському національному природному парку[227].
    • Компанія входить до списку спонсорів і партнерів загальнонаціональної програми «Людина року» (1996-2016)[228].
    • У 2008 році за сприяння British American Tobacco та приватної неприбуткової організації «Фонд Східна Європа» (засновником якої є фонд «Євразія») у партнерстві з українським діловим журналом «Эксперт Украина» Чернігівською обласною держадміністрацією був організований семінар для журналістів Чернігівської та Київської областей на тему «ЗМІ та корпоративна соціальна відповідальність», під час якого журналістам безкоштовно надали майстер-клас із КСВ[229].
    • У 2015-2016[230]роках за підтримки корпорації Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації спільно з громадськими організаціями «Асоціація регіональних ЗМІ» та «Разом до громадянського суспільства» був реалізований освітній проєкт для журналістів «Медійний поступ». Проєкт передбачав серію тренінгів з основ економічної журналістики. В рамках проєкту учасники відвідали Прилуцьку тютюнову фабрику, де ознайомились з виробничим процесом та бізнес-кейсами від компанії «Брітіш Американ Тобакко Україна»[231].
    • У 2016 році компанія взяла участь у благодійній акції «Новорічний марафон “Віримо в диво, творимо диво!”» у Миколаєві, який організував Центр соціальних програм Миколаївського глиноземного заводу[232].
    • При підтримці АТ Тютюнової компанії «В.А.Т.-Прилуки» (British American Tobacco) та Корпусу Миру США в 2007 році було створено Центр підтримки підприємництва Прилуцької міської ради[233]. Фахівці центру надають безкоштовні консультації з юридичних та бухгалтерських питань суб’єктам господарювання міста і району. За сприяння Центру в м. Чернігові проводились освітні заходи. На сайті корпорації зазначається[234], що «партнерство з Прилуцькою громадою відбувається у рамках Меморандуму про розвиток співпраці, укладеного у лютому 2006 року. На його виконання компанія надала експертну та фінансову підтримку розробці Програми муніципального маркетингу Прилук, виготовленню друкованих інформаційних матеріалів для інвесторів, створенню веб-порталу міста www.pryluky.org, впровадженню у Прилуцькій міській раді системи менеджменту згідно з міжнародним стандартом ISO 9001». Також на сайті British American Tobacco зазначено[235], що компанія опікується прилуцьким дитячим будинком «Сонечко» та «Надія» та багато років поспіль підтримує фестиваль журналістів Чернігівщини «Золотий передзвін Придесення». У квітні 2013 року компанія «Бритіш Американ Тобакко Україна» розгорнула проєкт зі зміни схеми електропостачання під назвою «АМПЕР». Реалізація проєкту охопила місто Прилуки.
    • У 2018 році Павло Кріпак, керівник відділу корпоративних фінансів British American Tobacco Україна, провів відкритий тренінг на тему «Робочий капітал корпоративних підприємств» на базі кафедри корпоративних фінансів і контролінгу Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана[236].
    • У 2018 році за підтримки British American Tobacco та Прилуцької міськради була проведена ХІХ Міжнародна фотовиставка газети «День»[237].
    • Бренд GLO (cистема нагрівання тютюну від British American Tobacco) виступив офіційним партнером UKRAINIAN FASHION WEEK FW19-20 (Український Тиждень Моди)[238].
    • Компанія зазначена в розділі «Благодійники та партнери» на сайті НаУКМА[239]. Крім того, British American Tobacco брала участь у Ярмарку кар’єри, організованому Центром кар’єри та працевлаштування студентів НаУКМА[240]. Також компанія була учасницею аналогічного заходу Українського державного хіміко-технологічного університету[241].
    • Компанія «Бритіш Американ Тобакко Україна» понад десять років бере участь у навчальній програмі для випускників Global Management Trainee Program. Програма триває два роки, впродовж яких кожен менеджмент-стажист має індивідуальний план, що відображає ротації в основних підрозділах обраного відділу та надає можливість поїхати у міжнародне призначення в одне з представництв Бритіш Американ Тобакко Груп[242].

    Japan Tobacco International

    • Компанія «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна» є освітнім веб-партнером Української Асоціації Видавців Періодичної Преси (УАВПП)[243]. У 2007 році компанія була задіяна в проєкті з електронного навчання для видавців та редакторів українських ЗМІ. В рамках проєкту було забезпечене наповнення інформацією двох професійних веб-ресурсів[244]. У 2010 році за підтримки корпорації УАВПП запустила навчальний курс «Якісна журналістика — для сучасного суспільства». В травні 2010 року компанія «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна» підтримала Конференцію з професійної журналістики, яка відбулася в Києві 22 травня 2010 року та передувала церемонії нагородження переможців конкурсу «Честь професії»[245]. Крім того, «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна» забезпечує можливість перекладу закордонних матеріалів українською мовою та допомагає представникам українських ЗМІ брати участь у світових конгресах видавців.
    • У 2009 році в рамках спільного проєкту «ПРОСТІР ТВОЄЇ КАР’ЄРИ» НаУКМА та Japan Tobacco International відбувся семінар директора з персоналу компанії Філіпа Рибакова на тему «Очікування сучасного роботодавця»[246].
    • У 2011-2017 роках державне підприємство «Мистецький Арсенал» прийняло внески від компанії «Джей Ті Інтернешнл Україна»[247]. Після подальшого розслідування шляхом надсилання запиту на публічну інформацію було виявлено, що благодійні внески отримав благодійний фонд «Мистецький Арсенал», а не державне підприємство «Мистецький Арсенал». Тож використовуються юридичні шляхи для пошуку прогалин у законі, який забороняє фінансові внески та заходи з корпоративної соціальної відповідальності від тютюнової промисловості. Варто зазначити, що тютюнова корпорація проводила захід рекламного характеру на території Державного підприємства «Національний культурно-мистецький та музейний комплекс “Мистецький Арсенал”» під час Ukrainian Fashion Week (Українського Тижня Моди) з 9 жовтня 2013 року по 13 жовтня 2013 року[248].
    • Компанія вказана в розділі «Благодійники та партнери» на сайті Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА)[249]. Крім того, Japan Tobacco International брала участь у Ярмарку кар’єри, організованому Центром кар’єри та працевлаштування студентів НаУКМА[250], і в інших заходах для студентів цього навчального закладу[251].
    • Як повідомляє Центр корпоративної соціальної відповідальності, голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль мав зустріч з представниками тютюнової компанії «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна» та керівниками силових структур області (дата зустрічі не повідомляється), обговорювалося спільне протистояння контрабанді сигарет. Частина зустрічі проводилася за зачиненими дверима. Корпорація була залучена до експертизи вилучених нелегальних сигарет щодо їхнього походження. Крім того, представники компанії пообіцяли профінансувати навчання прикордонників із Закарпаття у відомому кінологічному центрі в Чехії[252].

    Imperial Tobacco

    • За участі й підтримки Imperial Tobacco та Асоціації благодійників України 25 жовтня 2011 року в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України в м. Києві було відкрито нову експозицію рослин «Трояндовий струмок». Допомога ботанічному саду є частиною програми «Київ — наше місто» компанії Imperial Tobacco. Також в рамках програми Imperial Tobacco надала благодійну допомогу Київському літературно-меморіальному музею ім. М.Т. Рильського[253]. Під час традиційного мистецького свята музею «Голосіївська осінь – 2011» музею було передано сертифікат на отримання благодійної допомоги, призначення якої — капітальні ремонтні роботи системи опалення музею Максима Рильського у м. Києві. В 2012 році за підтримки корпорації у Голосіївському районі було відкрито нову зону відпочинку в мікрорайоні «Теремки-ІІ» та фонтан на Оріхуватському ставку в Голосіївському парку. Imperial Tobacco закупила необхідне обладнання (фонтан, ліхтарі, лавки) і профінансувала будівельно-монтажні роботи. Співробітники Голосіївської районної державної адміністрації та компанії Imperial Tobacco спільно навели лад на території майбутньої зони відпочинку — прибрали сміття, висадили зелені насадження й виконали низку будівельних робіт[254]. Представники корпорації зазначають[255], що проєкт «Київ — наше місто» започаткований з нагоди 150-річчя київської тютюнової фабрики та «покликаний сприяти збереженню історико-культурної спадщини, визначних місць та всесвітньо відомих об’єктів столиці».
    • 26 травня 2019 року команда Imperial Tobacco взяла участь у 27-му «Пробігу під каштанами», який відбувся в Києві. На сайті компанії зазначається[256], що п’ять років поспіль корпоративна команда Imperial Tobacco є активним учасником цієї спортивно-благодійної події. Зібрані в рамках 27-го «Пробігу під каштанами» кошти організатори спрямували на придбання необхідного обладнання та матеріалів для Центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України, Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова, Фонду «Happy Paw» на притулок для тварин.
    • За підтримки Imperial Tobacco, яка надала цільову фінансову допомогу, в жовтні 2019 року було облаштовано пішохідний перехід на перехресті вулиць Академіка Заболотного та Пирогівський шлях у м. Києві. На сайті тютюнової компанії зазначено[257], що ініціаторами благоустрою переходу стали Голосіївська районна державна адміністрація, Самоорганізація населення в мікрорайоні «Пирогів» і Imperial Tobacco.
    • Компанія вказана в розділі «Благодійники та партнери» на сайті Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА)[258]. 
    Читайте також
    • All Posts
    • Без категорії
    • Тактики та теми
      •   Back
      • TAPS
      • Відбілювання репутації
      • Групи впливу
      • Дистанційна торгівля
      • Залучення фахівців зі сфери охорони здоровʼя
      • Нелегальна торгівля
      • Нові вироби
      • Підривання спроможності держави
      • Податки та ціни
      • Спонсори війни проти України
      • Стратегії тютюнових компаній
      • Тактики тютюнової індустрії