Tobacco Tactics

Як тютюнова індустрія втручається у формування політик здоров’я через групи впливу

Для просування своїх комерційних інтересів тютюнова індустрія використовує арсенал тактик, однією з яких є так званий метод третьої сторони (third party technique)[1]

Цей метод реалізується через групи впливу, частина з яких діє відкрито – лобістські та бізнес-об’єднання, членство тютюнових корпорацій у яких є публічним (наприклад, бізнес-асоціації). Інша частина маскується під незалежні громадські організації або ініціативи громадян, фахівців тощо, які нібито захищають суспільні інтереси, але фактично афілійовані з тютюновою індустрією. Така практика має назву астротурфінг – імітація громадської підтримки для просування комерційних інтересів[2].

Зображення: iStock
Астротурфінг – це стратегія, за якої корпорації або лобістські групи штучно створюють видимість масової громадської підтримки певних ідей чи продуктів. Виглядає так, ніби ініціатива йде «знизу», від звичайних людей, але насправді за нею стоїть добре організована кампанія бізнесу. Такий підхід особливо активно застосовується тютюновою індустрією, яка прагне впливати на громадську думку та політичні рішення, маскуючи свої комерційні інтереси під «позицію суспільства».

Закон України №2899-IV забороняє будь-які форми фінансової чи іншої підтримки з боку тютюнової індустрії або пов’язаних з нею організацій заходам, діяльності, окремим особам або групам, у тому числі політичним партіям, політичним чи громадським діячам, спортсменам або спортивним командам, артистам або артистичним групам, закладам освіти усіх форм власності[3]. Однак тютюнові компанії для забезпечення власних комерційних інтересів порушують закон і надають благодійні внески неприбутковим організаціям, аналітичним центрам, благодійним фондам, які, в свою чергу, намагаються здійснити вплив на громадську думку, політиків та представників державних органів[4].

Врегулювання нікотинових снюсів – тиск третьої сторони

Ситуація з врегулюванням ринку нікотинових снюсів (паучів) в Україні є показовим прикладом застосування методу третьої сторони.

За деякий час після появи цих виробів тютюнова індустрія почала активно просувати їх легалізацію та недопущення заборони, яку підтримує Міністерство охорони здоровʼя України, використовуючи групи впливу[5].

Серед них:

Бізнес-асоціації: Американська торговельна палата[6], Спілка українських підприємців[7], Асоціація Укртютюн[8], Європейська Бізнес Асоціація – надсилали ідентичні листи до Комітету з питань здоровʼя нації, аргументуючи необхідність врегулювання нікотинових снюсів, брали участь в публічних обговореннях цього питання[9].

Псевдоекспертні громадські організації та обʼєднання

Окрему роль відіграють організації, які декларують експертну або суспільно корисну діяльність, але системно відстоюють позиції, вигідні тютюновій індустрії.

ГО “Growford Institute” – експертка організації Тетяна Кощук публічно просувала тези про нібито бюджетні втрати у разі заборони або жорсткого регулювання нікотинових паучів і ароматизованих тютюнових виробів[10]

Growford Institute системно просуває інтереси тютюнової індустрії – відстоювали акцизну преференцію 25% для ТВЕН порівняно з сигаретами[11][12][13][14][15][16][17][18] протидіють посиленню нецінових антитютюнових заходів (заборона видимого розміщення тютюнових та нікотинових виробів, заборона ароматизованих тютюнових виробів для нагрівання (ТВЕН), впровадження комбінованих медичних попереджень на пачках ТВЕН)[19].

Платформа Preventive Hub[20] (зареєстрована як громадська організація “Всеукраїнська асоціація превентивної кардіології та реабілітації”[21]) – позиціонує себе як об’єднання лікарів, що нібито працює над розвитком науково обґрунтованої та практичної профілактичної медицини. Уповноваженою особою організації є Ольга Срібна,  лікарка-кардіологиня, яка системно виступає проти посилення антитютюнового законодавства[22][23]. Діяльність організації, зокрема, зосереджена на просуванні підходу harm reduction у трактуванні, яке повністю відтворює наративи тютюнової індустрії та використовується для виправдання поширення нових тютюнових та нікотинових виробів. 

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) застерігає, що тютюнові компанії неправомірно привласнюють концепцію зменшення шкоди для громадського здоров’я, водночас масово просуваючи на ринок шкідливі продукти, такі як тютюнові вироби для нагрівання (ТВЕН), електронні сигарети та нікотинові снюси. Натомість справжні програми зменшення шкоди передбачають, що суб’єкти та інституції у сфері охорони здоров’я досягають цілей громадського здоров’я шляхом впровадження науково обґрунтованих стратегій і втручань, які перебувають під жорстким контролем і постійним моніторингом[24].

Серед партнерів організації – Фундація імені М. С. Бакшеєва, яка у 2023 році отримала $12 000 від компанії Philip Morris International[25], Всеукраїнський респіраторний клуб, очільник якого Євген Симонець системно транслює повідомлення, які відображають комерційні інтереси тютюнової індустрії та суперечать підходам ВООЗ до подолання залежності від вживання тютюну та нікотину[26][27].

Серед залучених «експертів» фігурують, зокрема, Євген Симонець, Ольга Срібна, Сергій Бакшеєв, Вадим Жежера – просуває тезу про нікотин як «менш шкідливу альтернативу» курінню[28]; а також Віктор Комаренко, військовий психолог, який публічно заявляє про необхідність нікотинових снюсів для військових як «безпечнішої альтернативи» курінню та для стимуляції нервової системи у складних умовах[29]. Сукупність цих позицій відтворює ключові наративи тютюнової індустрії та суперечить доказовій політиці громадського здоров’я.

У грудні 2025 року представники Preventive Hub оприлюднили відкритий лист до Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування із закликом до «врегулювання» ринку нікотинових снюсів[30]. Зокрема, вони пропонували встановити граничний рівень нікотину на рівні 16,6 мг на снюс – позицію, що істотно розходиться з підходами Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міністерства здоровʼя України, які підтримують заборону нікотинових снюсів. Окремо згадувалося обмеження реклами, однак у зверненні повністю проігноровано питання ароматизаторів, які є ключовим маркетинговим інструментом залучення дітей та молоді до вживання нікотинових виробів.

Всесвітня організація охорони здоровʼя наголошує[31] – нікотин є небезпечним наркотиком, що викликає залежність, яка є психічним  та поведінковим розладом відповідно до Міжнародного Класифікатора Хвороб 11 перегляду (код 6С4а)[32].

Нікотин особливо небезпечний для здоров’я дітей та підлітків. Вживання нікотину несе значні ризики для серцево-судинної та нервової систем організму людини.

Згідно з регламентом REACH Європейського Союзу нікотин класифіковано як високотоксичний при потраплянні в організм через рот, шкіру або дихальні шляхи, що може спричинити смерть[33]

ВООЗ рекомендує застосовувати до нікотинових снюсів суворий запобіжний підхід, щоб ці продукти не створювали нових ринків: заборонити або регулювати для забезпечення високого рівня захисту здоров’я людини[34]

Держпродспоживслужба – інституційний майданчик для тютюнової індустрії?

Всупереч статті 5.3 РКБТ ВООЗ та статті 4 Закону України №2899-IV, які зобовʼязують “захищати політику здоровʼя від впливу комерційних та інших корпоративних  інтересів  тютюнової  індустрії”, Держпродспоживслужба стала майданчиком для просування вигідних тютюновій індустрії рішень: в січні 2025 року організувала експертну дискусію[35], де ключовими “громадськими” спікерами стали особи з бізнес-зв’язками у сфері тютюну[36].

На цій події Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук висловив підтримку врегулюванню нікотинових снюсів. Після заходу Держпродспоживслужба направила листа[37] до Комітету з питань здоровʼя нації із закликом врегулювати вміст нікотину у нікотинових снюсах на рівні 20 мг/снюс, що відповідає позиції тютюнової індустрії.

До зустрічі були залучені представники груп впливу тютюнової індустрії:

  • Оксана Швець, менеджер комітетів Американської Торговельної Палати (членами ACC є British American Tobacco, Philip Morris International, Japan Tobacco International, Imperial Tobacco)[38];
  • Дарія Січкар, координатор комітетів Європейської Бізнес Асоціації (члени British American Tobacco, Philip Morris International, Japan Tobacco International, Imperial Tobacco)[39];
  • Тамара Колесник, голова ГО “По захисту прав людини”. Організація зареєструвала сторінку у соціальних мережах 13 грудня 2024 року (при тому що функціонує з 2008 року) і має на сторінці лиш одну публікацію[40] про необхідність регулювання нікотинових паучів. За адресою ГО також розташований ТОВ “Сагунд”, один із КВЕД якого – роздрібна торгівля тютюновими виробами[41]. У свою чергу, Тамара Колесник є засновницею ТБ “Стимул”, один із КВЕД якої є 46.21 “Оптова торгівля необробленим тютюном”[42].
  • Олександр Вознюк, ВГО “Правозахисна спілка інвалідів” – опублікували на власному сайті в один день з ГО “По захисту прав людини” публікацію із аналогічним змістом про необхідність врегулювання нікотинових снюсів[43]

Таким чином,  тютюнова індустрія намагається вплинути на законодавство, зокрема через використання підставних організацій, а співпраця Держпродспоживслужби з наведеними організаціями є порушенням міжнародних норм і національного законодавства. Стаття 5.3. РКБТ ВООЗ визначає: «Під  час  розробки  та  здійснення  своєї політики охорони громадського здоров’я з боротьби проти тютюну Сторони діють  таким чином, щоб захистити свою політику від впливу комерційних та інших корпоративних  інтересів  тютюнової  промисловості  відповідно  до національного законодавства»[44].

У Законі України №2899-IV наголошено на пріоритетності політики у сфері охорони здоров’я у порівнянні з фінансовими, податковими та корпоративними інтересами суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з тютюновою промисловістю[45].

Спроби повернення куріння в ресторани під прикриттям груп впливу

Згідно з чинним законодавством України, з 2012 року забороняється куріння кальянів, електронних сигарет та тютюнових виробів в усіх приміщеннях закладів ресторанного господарства[46]

Однак, під час ухвалення у 2012 році цього рішення йому активно протидіяла громадська ініціатива «Права курців», координатором якої називався Юрій Палійчук[47]. Після прийняття закону так звані «активісти» публічно заявляли про наміри оскаржити заборону куріння в ресторанах у судовому порядку[48]. Втім згодом і сама ініціатива, і її координатор зникли з публічного простору, що свідчить про відсутність реальної зацікавленості у захисті декларованих прав та розв’язанні «проблеми».

З 2022 року до списку заборонених для вживання у громадських приміщеннях додалися тютюнові вироби для нагрівання[49]. Окрім того, послуга приготування кальянів у закладах ресторанного господарства є стимулюванням продажу тютюнових виробів, що підтвердив Верховний Суд України (ВСУ), а відтак кальяни підпадають під абсолютну заборону в закладах ресторанного господарства, незалежно від їхнього складу[50].

Вільне від тютюнового диму та нікотинових викидів середовище в громадських приміщеннях давно стало соціальною нормою та інструментом захисту здоров’я населення від шкоди тютюнового диму. 

За даними громадського моніторингу, у 2025 році абсолютна більшість (82%) закладів в Україні дотримувалися заборони куріння усіх тютюнових та нікотинових виробів у приміщеннях[51].

Фрагмент інфографіки “Громадський моніторинг закладів ресторанного господарства” ініціативи “Молодь вільна від куріння”

За даними опитування 2022 року, 86% українців віком 18 років і старше підтримують збільшення кількості громадських місць, вільних від диму[52].

Попри це, в Україні систематично фіксуються спроби повернути куріння до ресторанів – як через законодавчі ініціативи окремих народних депутатів (зокрема М. Заблоцького[53][54]), так і через діяльність організованих груп впливу.

Одним із таких прикладів є громадська спілка «Українська кальянна асоціація» (голова правління Дмитро Дмитрук[55]) – організація, що позиціонує себе як об’єднання власників закладів ресторанного господарства, які надають послугу приготування кальяну в своїх закладах, що заборонено в Україні з 16 грудня 2012 року. Діяльність асоціації спрямована на відновлення куріння у закладах ресторанного господарства та просування власних комерційних інтересів, які полягають у продажі тютюнових виробів і стимулюванні їх споживання.

У 2022 році до законопроєкту №5616​​ «Про охорону географічних зазначень для сільськогосподарської продукції»[56] було внесено правки №20 (І. Фріс та О. Санченко) та №21 (Д. Наталуха), які передбачають відновлення куріння у приміщеннях[57]. Такі протиправні дії, ймовірно, були навмисно вчинені для приховування тютюнової поправки від суспільства та введення в оману парламентарів з інших комітетів.

Українська кальянна асоціація підтримувала такі дії, про що свідчать коментарі Дмитра Дмитрука під дописом О. Санченка у Facebook[58].

У 2025 році Українська кальянна асоціація відкрито заявляла, що просуває законопроєкт про повернення куріння в ресторани[59].

Окрім лобіювання послаблення законодавства, асоціація вдається до дій, спрямованих на підрив спроможності органів державного контролю. Зокрема, вона направляла скарги народним депутатам на нібито «протиправні дії та бездіяльність» Держпродспоживслужби, звинувачуючи її територіальні органи у неналежному реагуванні на запити щодо проведення перевірок[60]. Такі дії мають ознаки тиску на регуляторні органи та підриву спроможності держави забезпечувати механізми контролю.

Водночас наукові дані однозначно свідчать про шкоду куріння кальяну як для самих курців, так і людей поруч, оскільки кальянний дим містить високу концентрацію токсичних речовин та канцерогенів[61]. Всесвітня організація охорони здоров’я наголошує: 1 година куріння кальяну може дорівнювати за впливом диму ста викуреним сигаретам[62]. Курець під час сесії кальяну робить близько 200 затяжок, вдихаючи в 30–40 разів більше диму, ніж під час куріння сигарет.

Тривале вдихання вторинного кальянного диму може спричинити запаморочення, отруєння чадним газом, а надалі – астму, ішемічну хворобу серця, інсульт і навіть рак легень, стравоходу та шлунка[63].

Опитування ВООЗ демонструють, що курцями кальяну в Україні лишаються 2,6% громадян, водночас ця частка сконцентрована у наймолодшій віковій групі репродуктивного віку 18-29 років[64]

Тютюнова індустрія та афілійовані з нею групи впливу системно просувають власні комерційні інтереси, прагнучи максимально розширити коло споживачів та нормалізувати вживання тютюну та нікотину у суспільстві.

Такі дії маніпулюють суспільною думкою, видаючи комерційні інтереси за «потреби громадськості» та підривають зусилля держави у сфері громадського здоров’я.

У відповідь держава зобов’язана діяти послідовно та рішуче, перш за все захищаючи дітей і молодь від залучення до вживання нікотину. Для ефективного формування та реалізації політики охорони здоров’я критично важливо гарантувати її незалежність від будь-якого втручання тютюнової індустрії та афілійованих структур, суворо дотримуючись міжнародних стандартів, зокрема статті 5.3 РКБТ ВООЗ.

Важливо підвищувати прозорість законодавчого процесу та рішуче протидіяти астротурфінгу, а також псевдолікарським чи псевдогромадським ініціативам, що маскують комерційні інтереси під виглядом «суспільної користі». Лише системна і послідовна протидія таким впливам здатна реально захистити здоров’я населення та скоротити кількість передчасних смертей від вживання тютюну, яка в Україні сягає близько 100 тисяч осіб щороку[65].

Ця стаття підготовлена за підтримки гранту від організації Vital Strategies від імені фонду Bloomberg Philanthropies. Зміст цієї статті є виключною відповідальністю авторів і ні за яких обставин не може розглядатися як відображення позицій донорів.