Як тютюнова індустрія втручається у формування політик здоров’я через групи впливу

Ситуація з врегулюванням ринку нікотинових снюсів (паучів) в Україні є показовим прикладом застосування методу третьої сторони.

За деякий час після появи цих виробів тютюнова індустрія почала активно просувати їх легалізацію та недопущення заборони, яку підтримує Міністерство охорони здоровʼя України, використовуючи групи впливу^[5].

Серед них:

Бізнес-асоціації: Американська торговельна палата[6], Спілка українських підприємців[7], Асоціація Укртютюн[8], Європейська Бізнес Асоціація – надсилали ідентичні листи до Комітету з питань здоровʼя нації, аргументуючи необхідність врегулювання нікотинових снюсів, брали участь в публічних обговореннях цього питання[9].

Псевдоекспертні громадські організації та обʼєднання

Окрему роль відіграють організації, які декларують експертну або суспільно корисну діяльність, але системно відстоюють позиції, вигідні тютюновій індустрії.

ГО “Growford Institute” – експертка організації Тетяна Кощук публічно просувала тези про нібито бюджетні втрати у разі заборони або жорсткого регулювання нікотинових паучів і ароматизованих тютюнових виробів[10]. 

Growford Institute системно просуває інтереси тютюнової індустрії – відстоювали акцизну преференцію 25% для ТВЕН порівняно з сигаретами[11][12][13][14][15][16][17]^[18] протидіють посиленню нецінових антитютюнових заходів (заборона видимого розміщення тютюнових та нікотинових виробів, заборона ароматизованих тютюнових виробів для нагрівання (ТВЕН), впровадження комбінованих медичних попереджень на пачках ТВЕН)^[19].

Платформа Preventive Hub^[20] (зареєстрована як громадська організація “Всеукраїнська асоціація превентивної кардіології та реабілітації”^[21]) – позиціонує себе як об’єднання лікарів, що нібито працює над розвитком науково обґрунтованої та практичної профілактичної медицини. Уповноваженою особою організації є Ольга Срібна,  лікарка-кардіологиня, яка системно виступає проти посилення антитютюнового законодавства^[22][23]. Діяльність організації, зокрема, зосереджена на просуванні підходу harm reduction у трактуванні, яке повністю відтворює наративи тютюнової індустрії та використовується для виправдання поширення нових тютюнових та нікотинових виробів. 

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) застерігає, що тютюнові компанії неправомірно привласнюють концепцію зменшення шкоди для громадського здоров’я, водночас масово просуваючи на ринок шкідливі продукти, такі як тютюнові вироби для нагрівання (ТВЕН), електронні сигарети та нікотинові снюси. Натомість справжні програми зменшення шкоди передбачають, що суб’єкти та інституції у сфері охорони здоров’я досягають цілей громадського здоров’я шляхом впровадження науково обґрунтованих стратегій і втручань, які перебувають під жорстким контролем і постійним моніторингом^[24].

Серед партнерів організації – Фундація імені М. С. Бакшеєва, яка у 2023 році отримала $12 000 від компанії Philip Morris International^[25], Всеукраїнський респіраторний клуб, очільник якого Євген Симонець системно транслює повідомлення, які відображають комерційні інтереси тютюнової індустрії та суперечать підходам ВООЗ до подолання залежності від вживання тютюну та нікотину^[26][27].

Серед залучених «експертів» фігурують, зокрема, Євген Симонець, Ольга Срібна, Сергій Бакшеєв, Вадим Жежера – просуває тезу про нікотин як «менш шкідливу альтернативу» курінню^[28]; а також Віктор Комаренко, військовий психолог, який публічно заявляє про необхідність нікотинових снюсів для військових як «безпечнішої альтернативи» курінню та для стимуляції нервової системи у складних умовах^[29]. Сукупність цих позицій відтворює ключові наративи тютюнової індустрії та суперечить доказовій політиці громадського здоров’я.

У грудні 2025 року представники Preventive Hub оприлюднили відкритий лист до Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування із закликом до «врегулювання» ринку нікотинових снюсів^[30]. Зокрема, вони пропонували встановити граничний рівень нікотину на рівні 16,6 мг на снюс – позицію, що істотно розходиться з підходами Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міністерства здоровʼя України, які підтримують заборону нікотинових снюсів. Окремо згадувалося обмеження реклами, однак у зверненні повністю проігноровано питання ароматизаторів, які є ключовим маркетинговим інструментом залучення дітей та молоді до вживання нікотинових виробів.

Всесвітня організація охорони здоровʼя наголошує^[31] – нікотин є небезпечним наркотиком, що викликає залежність, яка є психічним  та поведінковим розладом відповідно до Міжнародного Класифікатора Хвороб 11 перегляду (код 6С4а)^[32].

Нікотин особливо небезпечний для здоров’я дітей та підлітків. Вживання нікотину несе значні ризики для серцево-судинної та нервової систем організму людини.

Згідно з регламентом REACH Європейського Союзу нікотин класифіковано як високотоксичний при потраплянні в організм через рот, шкіру або дихальні шляхи, що може спричинити смерть^[33]. 

ВООЗ рекомендує застосовувати до нікотинових снюсів суворий запобіжний підхід, щоб ці продукти не створювали нових ринків: заборонити або регулювати для забезпечення високого рівня захисту здоров’я людини^[34].